У відповідь Росія організувала ДРУГИЙ, ще більший ГОЛОДОМОР у 1932-1933 роках.
Відповідно до прийнятих з 1929 року постанов:
■ Військові масово відловлювали українців та примусово повертали їх в Україну.
■ Виїзд із сіл було заборонено.
■ Плани на вилучення зерна в Україні явно перевищували обсяги його.
■ Виробництва і передбачали вилучення всього посівного матеріалу.
■ Також вилученню підлягало усе продовольство, навіть квашені овочі.
■ За невиконання планів, які явно неможливо було виконати, села масово отримували так звану «чорну дошку»:
Повна заборона на торгівлю продуктами, вилучення всього, включно з харчовими відходами, оточення села по периметру та вбивство тих, хто намагався його покинути.
Отже, протягом 17 місяців 1932-1933 року в Україні щогодини вмирало 1000 людей. Величезний відсоток жертв штучно організованого голоду — це діти.
Дітей з сімей, де всі дорослі померли, росіяни збирали до концтаборів, де більшість з них помирала.
«отих діток кидали на купи, а потім на машину, як дрова, поскидають і вивезуть десь у яму»
свідок Голодомору Надія Лебідь, яка дивом вижила в одному з дитячих таборів на Полтавщині. Тоді їй було 10 років.
Загальна кількість жертв саме від голоду, яка на сьогодні підтверджена документами, понад 4 мільйони. Але деякі дослідники називають суттєво вищі цифри.
Голодомори 1921-1923 та 1932-1933 років викликали численні епідемії, масові випадки психічних розладів та канібалізму.
З урахуванням усіх наслідків кількість жертв перших двох Голодоморів українського народу вирогідно перевищує 10 мільйонів людей.
ТРЕТІЙ ГОЛОДОМОР українцям Росія влаштувала у 1946-47 роках.
Органи держбезпеки повідомляли владу про голод, масові захворювання на дистрофію, випадки канібалізму та трупоїдства. Відзначалося, що у найбільш складній ситуації опинилися інваліди війни та їх родини.
Також, голоду посприяла посуха, що була більш катастрофічною ніж у 20-ті роки.
Окупаційна влада свідомо встановила нереальний план вилучення зерна, яке сотнями тисяч тонн відправляли за кордон.
Але згодом цей план підвищувався неодноразово, до 50%, незважаючи на доповіді про жахливі наслідки.
Загороджувальні загони блокували надання допомоги ззовні та можливість виїзду
з регіонів, які потерпали від голоду.
Загалом під час цього голодомору загинуло мінімум 700 тисяч українців, з яких 25 % склали діти до 14 років.
Штучний голод для українців, свідомо організований Росією та війни, у яких росіяни використовували українців у якості “гарматного м’яса”, катастрофічно позначилися на демографічній ситуації в Україні.
Якщо з 1867 по 1913 рік населення України в сучасних кордонах збільшилося майже на 20 мільйонів (до 38 млн), то з 1913 по 1947 зменшилося більш ніж на 10 мільйонів (до 28 млн).
На сьогодні ПАРЄ та парламенти десятків провідних держав світу визнали Голодомор геноцидом українського народу.