У другій половині ХХ століття російська влада репресує та вбиває українських митців (і не тільки), які виступають проти неї, викривають злочини минулого чи просто виявляють талант, який вважається небезпечним.
«Ми з колиски — націоналісти, якщо матері співають українські колискові. Тому нас перевиховують у концтаборах»
Володимир Івасюк
Усі, хто чинить хоч найменший спротив цензурі та зросійщенню суспільства, але кого не вбивають, опиняється під слідством, у концтаборах, на засланні, примусовому “лікуванні” в закладах каральної психіатрії чи принаймні під стеженням та постійними утисками.
1962 року режисер Лесь Танюк, художниця Алла Горська та поет Василь Симоненко, які були членами Київського клубу творчої молоді, виявили добре відоме місцевим мешканцям поховання тисяч жертв російських розстрілів у Биківні та надали розголос цій інформації.
«Ми топчемо і ворогів, і друзів…
О бідні йорики, всі на один копил.
На цвинтарі розстріляних ілюзій
Уже немає місця для могил»,
— написав шокований побаченим Симоненко саме у цей день.
Вбивство Алли Горської співробітниками КДБ було інсценовано, як скоєне з особистої неприязні ії свекром. Василь Симоненко помер внаслідок жорстокого побиття у міліції. Лесь Танюк був змушений покинути Київ.
Державні комісії у 1944, 1971 та 1987 роках робили брехливі заяви про те, що Биківня є місцем поховання жертв нацистів.
Вбивство 30-ти річного Володимира Івасюка, одного з найбільших українських талантів, поета та автора музики до понад 100 пісень, було інсценовано як самогубство.
1985 року у російському концтаборі було вбито поета Василя Стуса.
З 2014 року перелік вбитих росіянами українських творчих особистостей поповнюється сотнями нових імен.
Василь Сліпак, Гліб Бабіч, Володимир Вакуленко, Вікторія Амеліна, Максим Кривцов, Ілля Чернілевський, Вадим Хлуп’янець, Олег Бобало, Ігор Мисяк, Артем Довгополий, Ольга Павленко, Антон Дербілов, Богдан Слющинський, Наталя Харакоз, Роман Барвінок – Скрипаль, Сергій Скальд, Микола Кравченко, Олександр Снігуровський, Паша Лі, Оксана Швець, Володимир Строкань, Іван Кузьмінський, Віктор Онисько, Сергій Шкварченко, Артем Дацишин, Олександр Шаповал, Юрій Керпатенко, Данило Подибайло, Ярослав Гаркавко, Сергій Буров, Ірина Осадча, Юрій Руф, Олександр Бережний, Сергій Миронов, В’ячеслав Зайцев, Сергій Пущенко, Надія Агафонова, Любов Панченко, Артем Азаров, Євген Світличний, Максим Остяк, Давид Якушин, Олександр Осадко, Микита Калембет, Ігор Ригель, Андрій Максименко, Євген Гулевич, Євген Баль, Костянтин Старовицький, Андрій Касенюк, Максим Краснокутський, В’ячеслав Міщенко, Сергій Захлюпаний, Андрій Гудима, Олексій Хільський, Віктор Гурняк…
Поети, прозаїки, режисери, артисти, оператори, співаки, перекладачі, танцюристи, диригенти, історики…
Це неповний список, у якому постійно з’являються нові прізвища.
Поетка, волонтерка, парамедикиня Олена Герасим’юк та письменник, перекладач, один з авторів проєкту “Твоя підпільна гуманітарка”, а на сьогодні воїн ЗСУ Євген Лір ведуть перелік вбитих Росією під час війни, яка триває, українських літераторів та літераторок. Станом на липень 2024 року в ньому 95 прізвищ.